затихати


затихати
I
= затихнути (про звуки, шум тощо — переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути, у[в]гасати, у[в]гаснути, погасати, погаснути, завмирати, завмерти, примовкати, примовкнути, притихати, притихнути, приглухати, приглухнути, пригасати, пригаснути, потухати, потухнути, злягати, злягти, перелягати, перелягти (поступово слабшати); замовкати, замовкнути, змовкати, змовкнути, мовкнути, пропадати, пропасти, переставати, перестати (зовсім)
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • затихати — а/ю, а/єш, недок., зати/хнути, ну, неш; мин. ч. зати/х, ла, ло; док. 1) Переставати видавати або утворювати які небудь звуки; замовкати. || перен. Переставати виявляти ознаки життя. || безос. 2) Переставати звучати, лунати, чутися. || безос. 3)… …   Український тлумачний словник

  • затихати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • затихати — тихам, хаш, Рс. Почати утихати, тихнути; замовкати; переставати утворювати які небудь звуки; ставати слабішим, ущухати. Затихло надворі град перестав падати …   Словник лемківскої говірки

  • ущухати — (вщуха/ти), а/є, недок., ущу/хнути (вщу/хнути), не; мин. ч. ущу/х, ла, ло і ущу/хнув, нула, нуло; док. 1) Ставати слабшим, затихати, припинятися (про явища природи). || Зменшуватися в дії, в силі її вияву; припинятися. || Робитися спокійним. 2)… …   Український тлумачний словник

  • перестати — I = переставати (про дощ, сніг, вітер тощо), припинитися, припинятися, закінчитися, закінчуватися, скінчитися, кінчитися, кінчатися, пройти, проходити; передощити(ся) (про дощ); у[в]тихнути, у[в]тихати, затихнути, затихати, стихнути, стихати,… …   Словник синонімів української мови

  • глухнути — ну, неш, недок. 1) Втрачати слух, ставати глухим. 2) Ставати нечутним; затихати (про звуки). 3) Переставати діяти (про мотор). 4) перен. Поступово зменшуватися; слабшати, зникати. 5) Переставати розвиватися; занепадати …   Український тлумачний словник

  • завмирати — а/ю, а/єш, недок., завме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Застигати на місці, припиняти будь які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати. || Стискуючись, ніби… …   Український тлумачний словник

  • заглухати — а/ю, а/єш, недок., заглу/хнути, ну, неш; мин. ч. заглу/х, ла, ло і заглу/хнув, нула, нуло; док. 1) Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. || Переставати працювати, припиняти свою дію, зупинятися (про мотор, двигун і т. ін.). 2) перен …   Український тлумачний словник

  • залягати — а/ю, а/єш, недок., залягти/, я/жу, я/жеш; мин. ч. залі/г, лягла/, лягло/; наказ. сп. заля/ж; док. 1) неперех. Лягати надовго або з якою небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де небудь у засаді. || тільки док. Злягти… …   Український тлумачний словник

  • заспокоюватися — ююся, юєшся, недок., заспоко/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) Ставати спокійним, переставати тривожитися, хвилюватися, тужити. || Примушувати себе поводитися, триматися тихо, спокійно. 2) Слабшати, ставати менш напруженим, стихати (про біль,… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.